ШИЗОЇДНИЙ РОЗЛАД ОСОБИСТОСТІ

​

У нашому центрі тепер доступні нові послуги "Онлайн консультація" та "Онлайн лікування". Для отримання повної інформації телефонуйте нам або залишайте заявку на сайті.

​

Ексцентрики й оригінали жили за всіх часів, заповнюючи дні й роки химерними фантазіями і пригощаючи обивателя ласою їжею для пересудів. Іноді в перерві між дозвільними філософствуваннями і мріями наяву комусь із них вдавалося створити шедевр або зробити відкриття, надавши нащадкам ламати голову над феноменом генія. І тільки тепер наука наблизилася до розгадки: гіків, дивакуватих професорів і богемних божевільних об'єднує загальний діагноз - шизоїдний розлад особистості, що буквально прирікає людину на оригінальність - але якою ціною?

​

Шизоїдний розлад особистості: що це таке?

Шизоїдність - зовсім не те саме, що шизофренія: у разі розладу особистості немає психотичної симптоматики; людина не втрачає зв'язку з реальністю, але її судження та оцінки помітно розходяться із загальноприйнятими. Згідно з сучасними уявленнями, шизоїдний розлад особистості - це спектр станів, за яких спостерігається низька мотивація до соціальних контактів, зосередженість на внутрішніх переживаннях і уникнення емоційно забарвлених ситуацій.

​

Шизоїдна особистість існує у двох пластах реальності - зовнішньої та внутрішньої; причому в пріоритеті завжди внутрішній світ. Від зовнішнього світу шизоїди дистанціюються, посідаючи позицію спостерігача; контакти з оточуючими зведені до мінімуму і формалізовані. У разі зіткнення з негативними стимулами шизоїди використовують складні психологічні захисти - сублімацію, абстрагування, інтелектуалізацію та захисне фантазування.

​

Симптоми й ознаки шизоїдного розладу особистості

Для шизоїдного розладу характерна виражена дисфункціональність емоційно-афективної сфери та міжособистісних взаємодій; логіка мислення і самосвідомість загалом залишаються адекватними. Шизоїдні риси найяскравіше проявляються в екстравагантних звичках і неконвенційному способі життя: поведінка людини сприймається як "дивна"; можуть бути присутніми неординарні інтереси або незвичайне хобі, якому людина віддається з усією пристрастю.

 

У низці випадків ознаки шизоїдного розладу особистості визначають уже за зовнішнім виглядом: шизоїди не вміють презентувати себе, мало піклуються про зовнішність, одягаються недбало, неохайно або недоречно до обстановки. Через проблеми з великою моторикою і координацією людина здається незграбною, незграбною, різкою, погано відчуває своє тіло. Шизоїди рідко виявляють свої почуття; міміка та інтонації або бідні, або навмисно театральні; через нерозуміння невербальних сигналів вони часто потрапляють у незручні ситуації і можуть відчувати соціальну тривожність.

 

Шизоїдна особистість скептично сприймає ритуали, традиції та загальноприйняті норми, але, на відміну від асоціальних психопатів, не конфронтує із суспільством без вагомих причин. Через низьку чутливість до соціальних стимулів шизоїди не прагнуть до підвищення статусу, встановлення міцних зв'язків і високого доходу, їх мало цікавлять повсякденні турботи і конвенційні цінності. Людина мислить широко, але не ставить перед собою масштабних цілей, оскільки більше захоплює сам процес пошуку, а не практичний результат.

 

Відстороненість шизоїдної особистості та любов до самотності пояснюються бажанням відгородитися від усього, що відволікає від роздумів і фантазій; у низці випадків має місце підвищена сенситивність: нестерпність шуму, яскравого світла та дотиків змушує шукати усамітнення, а абстрактні ідеї викликають більшу наснагу, аніж тонкощі взаємовідносин. Незважаючи на замкнутий спосіб життя, у шизоїда напружене духовне життя, в яке він не поспішає впускати інших, хоча загалом не заперечує проти близьких стосунків і високо цінує нечисленних друзів.

 

Аналітична теорія описує розлад особистості шизоїдного типу як базовий конфлікт між бажанням близькості та страхом злиття, що викликає відгородження від світу. Шизоїди надмірно ревностно оберігають свою автономію й особистий простір і не відступаються від своїх інтересів і цінностей заради сім'ї або на догоду соціальним стандартам. Партнери можуть скаржитися на емоційну недоступність і нерозвинену емпатію шизоїдної особистості: людина або взагалі не залучається до домашніх справ, або обмежиться діяльнісною допомогою, не висловлюючи співчуття словами і жестами.

 

У сучасній теорії особистісних розладів відчуженість і звичка до абстрагування у шизоїдної особистості розглядаються як захист від інтенсивних переживань, оскільки для контейнування сильних почуттів не вистачає ресурсів. Очевидно, для шизоїда комфортний стан сплощеного афекту з обмеженим спектром емоційних реакцій; у стресовій обстановці шизоїд може відчувати симптоми деперсоналізації, дисоціації та депресії.

 

Діагностика шизоїдного розладу особистості

Традиційний підхід до діагностики шизоїдного розладу згідно з DSM-V передбачає виявлення загальних і специфічних ознак порушення адаптації. Для підтвердження шизоїдного радикала має бути присутнім щонайменше чотири характерні симптоми, які з'явилися в ранній зрілості та стабільно відтворюються в різних ситуаціях, зокрема:

 

• перевага відокремлених занять;

• емоційна холодність і відстороненість;

• низький інтерес до статевого життя;

• байдужість до критики і похвали;

• низька мотивація до підтримання близьких стосунків;

• байдужість практично до всіх видів діяльності.

​

Клініка психопатологій шизоїдного спектра часто буває розмитою і перетинається з іншими патологічними станами, тому потрібна диференціальна діагностика. За шизотипового розладу відзначаються серйозні порушення мислення і сприйняття; шизоїдний розлад і шизофренія диференціюються за наявністю психотичних симптомів, абулії та апатії. За тривожного розладу пацієнти контактніші й емоційніші; параноїди, незважаючи на підозрілість, орієнтовані на стійкі зв'язки і частіше вдаються до перенесення, ніж до захисного фантазування.

 

Шизоїдний розлад у чистому вигляді трапляється рідко; на практиці поширенішими є змішані особистісні розлади з кількома радикалами: шизоїдність може поєднуватися з сенситивністю, нарцисизмом, дисоціальним або параноїдальним розладом тощо. Тому в МКХ-11 замість звичної характерологічної типології розладів особистості застосовують шкалу "Великої п'ятірки": визначають загальні ознаки особистісного розладу із зазначенням ступеня тяжкості та провідні акцентуації, представлені п'ятьма основними доменами.

 

Стан, співвідносний із шизоїдним розладом, позначають як розлад особистості із соціальним відстороненням та емоційною дистанцією (6D10+6D11.1); у разі виявлення супутніх патологій додають супутні патології. Наприклад, у хворого паралельно спостерігається шизоїдний розлад особистості та депресія, тривожність, хімічна залежність або ПТСР. Точкова діагностика коморбідних станів забезпечує максимально персоналізований підхід до лікування: стандартні схеми коригуються з урахуванням індивідуальних властивостей особистості.

​

Прогноз при шизоїдному розладі особистості

Шизоїдний склад особистості асоційований з підвищеним ризиком розвитку шизофренії: приблизно у 44% пацієнтів із шизофренією психоз розвивається на тлі шизоїдного радикала. Очевидно, розвитку захворювання сприяють такі чинники, як ізоляція, професійна нереалізованість і залежності як наслідок прогресуючої дезадаптації в разі нескоригованого шизоїдного розладу.

 

За такої проблеми, як шизоїдний розлад особистості, терапія допоможе розвинути соціальні навички, підвищити стійкість до стресів і підвищити емоційний інтелект для кращого розуміння себе та інших. Після корекції вам буде простіше справлятися з повсякденними завданнями і знайти гідне застосування своїм талантам - зазвичай у шизоїдів нестандартне мислення і великий творчий потенціал.

 

Лікування шизоїдного розладу особистості

У більшості випадків шизоїдний і шизотиповий розлад особистості успішно піддаються корекції, якщо терапевту вдається налагодити довірчі стосунки з клієнтом. Провідна роль відводиться підтримуючій психотерапії, медикаменти залучають у міру необхідності: у разі високої соціальної тривожності застосовують антидепресанти та анксіолітики; у разі крайнього ступеня відчуження і замикання в собі призначають антипсихотики в малих дозах.

 

Психотерапія як метод лікування шизоїдного розладу особистості

Основними адаптивними ресурсами шизоїдної особистості виступають креативність і нестандартне мислення, під час терапії важливо перенаправити творчу енергію індивіда з патологічного фантазування на реальний світ. Шизоїдні особистості добре відгукуються на когнітивно-поведінкову терапію - звичка до інтроспеції і самоспостереження допомагає пацієнтам виявляти і коригувати деструктивні патерни в поведінці, знаходячи конструктивні способи реалізації потреб і вирішення проблем.

 

Терапевтичні методики коригуються залежно від віку, статі, характеру і запитів пацієнта: наприклад, шизоїдний розлад особистості у дітей передбачає роботу з оточенням. Під час сімейної терапії батьків навчають правильно мотивувати і спрямовувати дитину, приймати її індивідуальність і вибудовувати рівні підтримувальні стосунки, що не викликають бажання відсторонитися. У роботі з маленькими дітьми важливо диференціювати ранні прояви шизоїдності із симптомами аутизму, тому може знадобитися консультація невролога.

 

Шизоїдні юнаки та дівчата належать до вразливих груп - підлітки, які стали "білими воронами", часто стикаються з агресією однолітків і вживають психоактивні речовини для зняття стресу. Якщо вчасно скоригувати шизоїдний розлад особистості у підлітків, у дорослому віці пацієнти відчувають менше проблем із соціалізацією. Особливу увагу слід приділити питанням самовизначення, соціальної адаптації та саморегуляції, вихованню асертивності та профілактиці залежностей.

 

У клініці "SION" пацієнти з розладами шизоїдного спектра почуваються комфортно: ми поважаємо людську індивідуальність і створюємо безпечне середовище для проживання будь-яких емоцій. Інноваційні методики з доведеною ефективністю допоможуть виробити ефективні стратегії поведінки в різних соціальних ситуаціях і досягти гармонії.