ДИСОЦІАЛЬНИЙ РОЗЛАД ОСОБИСТОСТІ

​

У нашому центрі тепер доступні нові послуги "Онлайн консультація" та "Онлайн лікування". Для отримання повної інформації телефонуйте нам або залишайте заявку на сайті.

​

Звертаючись до асоціального психопата, марно звертатися до совісті, обов'язку і честі: етика, мораль і духовні цінності випадають з його картини світу. Що поробиш, через недостатній розвиток мозкових структур частина людей від народження позбавлена соціальних емоцій, емпатії та доступу до вищих психічних функцій. Оточення психопата зазвичай страждає від дисоціального розладу набагато більше, ніж він сам, якщо ж ви готові працювати над собою, клініка "SION" аплодує вашому почину!

​

Що таке дисоціальний розлад особистості?

Феномен "людини без серця", здатної піти проти моралі та закону без тіні сумніву, цікавив психологів і психіатрів задовго до появи теорії особистісних розладів. Концепція дисоціального розладу в рамках МКХ-11 загалом підтверджує міркування П. Ганнушкіна, який припустив, що дисоціальний розлад особистості - це не конкретний діагноз, а схожий прояв різних психопатологій, що призводять до девіантної поведінки, емоційної холодності та нездатності до формування глибоких прихильностей.

​

Дисоціальний розлад також називають соціопатією або асоціальною психопатією: за цієї психопатології відзначається рішуча невідповідність поведінкових патернів особистості вимогам та очікуванням суспільства. Людині важко дотримуватися соціальних норм, поважати права і свободи інших, контролювати імпульси й отримувати задоволення від конструктивної діяльності. Через слабкість морального почуття психопат легко наважиться на аморальний вчинок або протиправну дію заради вигоди чи під впливом пориву.

​

Симптоматика дисоціального розладу особистості

Як і всі особистісні розлади, асоціальна психопатія характеризується вираженою дезадаптацією на всіх рівнях функціонування особистості - когнітивному, афективному, поведінковому, міжособистісному та соціальному. Психопатичні риси найяскравіше розкриваються у стосунках: асоціальна особистість демонструє меркантильність, душевну черствість та егоцентризм. Соціопати не піклуються про членів сім'ї, віртуозно брешуть і маніпулюють, експлуатують близьких, без тіні сумніву вдаються до насильства, можуть бути призвідниками цькування і мобінгу.

 

Із психопатами неприємно мати справу: асоціальні партнери порушують зобов'язання, ухвалюють поспішні необдумані рішення і вплутуються в авантюри без урахування ризиків. Адекватне функціонування в соціумі також ускладнюють когнітивні спотворення і недостатній розвиток виконавських функцій, властиві дисоціальному розладу:

​

• ілюзія власної грандіозності;

• надмірні вимоги до оточуючих;

• низька здатність до планування і прогнозування наслідків своїх дій;

• неприйняття критики та іншої думки, блокування діалогу;

• відсутність самокритики і переоцінка своїх можливостей;

• невміння робити висновки з негативного досвіду;

• небажання брати на себе відповідальність;

• самовиправдання і звинувачення на адресу інших.

​

В емоційній сфері асоціальної особистості переважають дисфоричні мотиви - підозрілість, ворожість і дратівливість, що переходить у нестримні спалахи гніву. Відсутність інтересів, захоплень і значущих стосунків обмежує здібності до саморегуляції, тому психопати часто відчувають тугу і почуття порожнечі всередині, проте по психологічну допомогу звертаються рідко. Психічне напруження знаходить вихід в агресії, імпульсивних вчинках, ризикованій поведінці, безладних статевих зв'язках і вживанні психоактивних речовин.

 

У такої серйозної патології, як дисоціальний розлад особистості, причини частково криються в аномаліях нервової системи, що обмежують можливості адаптації. Експериментальним шляхом встановлено, що у психопатів знижена активність мигдалини і вищий поріг збудження в очікуванні стресу порівняно з нейротиповими людьми. При цьому в асоціальних особистостей менш активні ділянки мозку, що відповідають за логіку, розуміння причинно-наслідкових зв'язків, емпатію і контроль емоцій.

 

Неефективність репресивних санкцій може бути зумовлена надмірною активністю дофамінергічної системи, що відповідає за очікування винагороди: передчуття ейфорії виявляється сильнішим за страх. Але як би там не було, діагностувати дисоціальний розлад методом ЕЕГ або МРТ головного мозку неможливо: нейровідмінності самі по собі не перетворюють людину на соціопата. Несприятливі умови розвитку та брак мотивації до конструктивної взаємодії роблять вагомий внесок у формування психопатичної особистості.

 

Діагностика дисоціального розладу особистості

Під час постановки такого діагнозу, як дисоціальний розлад особистості, критерії визначають загальні ознаки особистісного розладу та щонайменше три специфічні симптоми соціопатії, які спостерігаються з дитинства. Згідно з DSM-V, специфічні ознаки асоціального особистісного розладу повинні торкатися різних сфер діяльності - самосвідомості, емоцій, контролю спонукань і міжособистісних стосунків:

​

• байдужість до почуттів і потреб інших людей;

• нездатність слідувати соціальним нормам, що призводить до арештів;

• патологічна брехливість, використання обману в корисливих цілях;

• імпульсивність і складнощі з плануванням;

• систематичний саботаж фінансових, робочих і сімейних зобов'язань;

• схильність до необдуманого ризику із загрозою для благополуччя інших людей;

• дратівливість і низький поріг переходу до фізичної агресії;

• відсутність жалю в разі заподіяння шкоди кому-небудь.

​

Прогноз при дисоціальному розладі особистості

Психопатичні риси починають проявлятися рано - дисоціальний розлад особистості у дітей заявляє про себе до пубертату і погано піддається корекції. Діти з асоціальною організацією особистості не виявляють інтересу до навчання і демонструють схильність до девіантної поведінки:

​

• зривають уроки і прогулюють школу;

• задирають однолітків і влаштовують бійки;

• схильні до бродяжництва, можуть втекти з дому;

• скоюють дрібні крадіжки;

• брешуть, грубіянять і хамлять дорослим;

• мучать тварин і третирують однокласників.

​

У низці країн розлад особистості діагностують тільки в повнолітніх пацієнтів; діти з девіантними тенденціями до повноліття отримують діагноз поведінкового розладу. Асоціальна психопатія - переважно чоловіча проблема; дисоціальний розлад особистості в жінок трапляється вшестеро рідше і протікає зі згладженою симптоматикою. Щодо чоловіків прогноз обережніший: приблизно в половини психопатичних особистостей розвивається алкогольна та наркотична залежність.

 

Серед соціопатів широко поширені коморбідні розлади: синдром гіперактивності та дефіциту уваги, бордерлайн і розлади спонукань, а серед ув'язнених у в'язницях США соціопати становлять абсолютну більшість - три чверті й більше. Але ваша доля у ваших руках: з огляду на те, що кількість асоціальних психопатів у старших вікових групах знижується, можна припустити, що психопатична особистість може навчитися прийомам контролю поведінки і хоча б формально адаптуватися до суспільства.

 

Трапляється думка, що асоціальна психопатія не підлягає корекції, тому що в пацієнтів занадто низька мотивація і недостатньо внутрішньої дисципліни. Ми дотримуємося іншої позиції: професійна допомога потрібна всім людям з особистісними розладами, зокрема й соціопатам. У зрілі роки багато асоціальних особистостей страждають від відчуття порожнечі та безглуздості свого існування і готові переосмислити свою сумнівну філософію.

 

Лікування дисоціального розладу особистості

Зазвичай психопатичні особистості потрапляють у клініку з діагнозом гострий дисоціальний розлад особистості з важкими коморбідними станами й ознаками психозу, коли терміново потрібне медикаментозне лікування в стаціонарі. Для зняття психотичних симптомів і корекції афективних розладів застосовують нормотики й антидепресанти; у разі абстинентного синдрому в пацієнтів із залежностями проводять детоксикацію, розглядають варіанти усунення адикції - лікування гіпнозом, замісну терапію, ТЕС тощо.

 

Після усунення психотичних симптомів розробляють індивідуальну схему психотерапії із залученням новаторських методик із доведеною ефективністю; за показаннями продовжують підтримувати прийом медикаментів. Заняття проводяться у форматі бесід і тренінгів, спрямованих на вирішення актуальних для пацієнта проблем:

​

• навчання технікам усвідомленості, саморегуляції та контролю імпульсів;

• опрацювання помилкових установок і деструктивних поведінкових патернів;

• подолання аддикцій та адаптація до здорового способу життя;

• поліпшення соціальних і комунікативних навичок;

• відновлення стосунків із подружжям, родичами та друзями;

• трансформація дисфункціональних рис і пошук конструктивних цілей у житті.

​

Терапія дисоціального розладу особистості

Підходи до психотерапії асоціальних особистостей залежать від специфіки розв'язуваних завдань: за основу беруть когнітивно-поведінкову і ситуаційну

терапію, адаптовані до запитів пацієнта. За такого багатогранного явища, як дисоціальний розлад особистості, види психопатій можуть бути найрізноманітніші, і до кожної з них потрібен особливий підхід.

За емоційно нестійкого підтипу розладу гарний ефект дають цільові програми, що покращують когнітивні та виконавські функції. Наприклад, тренінг STEPSS опрацьовує вміння розв'язувати проблеми конструктивним способом, а програма GPM спрямована на зниження інтенсивності негативних реакцій під час спілкування. У разі нарцисичної психопатії застосовують техніки менталізації та перенесення, працюють над удосконаленням психзахистів, самоідентифікацією та саморозумінням, формуванням і прийняттям реалістичного образу себе.

Якщо у пацієнта діагностовано дисоціальний розлад особистості шизотипового типу, необхідно приділити увагу розвитку емоційного інтелекту, вдосконаленню соціальних навичок, активізації творчого потенціалу. У клініці "SION" вміють підбирати ключик до найскладніших людей: ми даємо шанс кожному, хто стає на шлях особистісного зростання.