ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ШИЗОФРЕНІЮ?

May 27

5 min read

21.12.2022

Як діагностують шизофренію - слово "шизофренія" у всіх викликає асоціацію - "божевільний". Всупереч поширеній думці, шизофренія означає не "роздвоєння особистості", а скоріше розлад у думках, діях і почуттях людини. Найчастіше захворювання проявляється дезадаптацією почуттів і поведінки. Хворий не здатний реалістично оцінювати себе, своє оточення і стосунки з іншими людьми. Він тікає від зовнішнього світу, віддаляється від близьких йому людей. Одне можна сказати напевно - діагностувати шизофренію і лікувати це хронічне психічне захворювання необхідно.

Шизофренія: симптоми та ознаки

Шизофренічні розлади можуть бути стійкими або епізодичними, зачіпати певні або множинні психічні функції. Початкові ознаки шизофренії мають такі симптоми:

· погіршення результатів навчання;

· підозрілість або боязнь свого оточення;

· соціальна ізоляція;

· проблеми з концентрацією уваги;

· спалахи гніву та дратівливості;

· труднощі із засинанням.

До загальних симптомів шизофренії, характерних для різних типів цього захворювання, належать:

· Галюцинації - слухові, зорові, нюхові, смакові, тактильні).

· Маячні ідеї, що спотворюють реальність - марення переслідування, величі, впливу, зради, викриття, іпохондричне марення (хворі переконані в різних нездужаннях).

· Відмова від стосунків і повсякденної діяльності (наприклад, від роботи).

· Зниження здатності відчувати задоволення.

· Емоційна байдужість, небажання або нездатність висловлювати свої емоції.

· Порушення спілкування із соціумом за допомогою спонтанних жестів або міміки.

· Незвичайні рухи або швидкі зміни темпу.

· Завмирання в певних позах.

· Труднощі в міжособистісних контактах.

· Когнітивні розлади (проблеми з пам'яттю, концентрацією уваги, мовними навичками, плануванням та організацією повсякденного життя).

· Розлади в розумових процесах, труднощі в розумінні чужих висловлювань.

Захворювання часто протікає у вигляді загострень симптомів, що виникають час від часу. Крім того, у хворих на шизофренію великі проблеми з оцінкою власної цінності та навколишнього світу.

Як діагностують шизофренію в людини?

Психотичні симптоми не завжди вказують на шизофренію. Тільки через деякий час, з урахуванням клінічної картини і курсу лікування, можна розпізнати шизофренію або інші гострі психічні розлади. Діагноз шизофренії лікар-психіатр ставить на підставі психіатричного обстеження хворого, що ґрунтується на спостереженні, бесіді з пацієнтом і опитуванні щодо його тривожних симптомів.

Лабораторних тестів для підтвердження або виключення шизофренії не існує. Однак дослідження (зокрема нейровізуалізаційні) необхідні для оцінки загального стану хворого, виключення інших захворювань, що імітують шизофренію. Психіатр також звертає увагу на можливі супутні хвороби, психічні розлади, пристрасть до нікотину, зловживання алкоголем, психоактивними речовинами (наприклад, амфетаміни, марихуана), седативними або снодійними засобами.

Причини шизофренії

Точні причини цього захворювання до кінця невідомі. Дослідження вказують, що в розвитку шизофренії враховують такі чинники:

· біологічні;

· генетичні;

· соціальні;

· психологічні;

· фактори навколишнього середовища та стрес.

Люди із сімейним анамнезом шизофренії (родичі першого споріднення) найбільш схильні до ризику розвитку цього захворювання. Якщо обоє батьків хворі на шизофренію, ризик розвитку хвороби в дитини становить 46%, якщо ж вона тільки в одного з батьків, то 6-9%. Незважаючи на генетичну схильність, захворювання виникає не завжди. Шизофренія може бути результатом травмуючих подій або соматичного захворювання. Таким чином, цей психічний розлад - це сукупність багатьох психологічних, генетичних, біологічних та інших чинників, що мали місце у хворого.

Форми та стадії шизофренії

Залежно від того, які симптоми захворювання переважають у хворого, розрізняють такі форми шизофренії:

Параноїдальна шизофренія

Найпоширеніша форма. Галюцинації та/або марення є переважаючими характерними симптомами. Вони стирають грань між реальним і нереальним, заважаючи людині вести звичайний спосіб життя.

Млявоплинна шизофренія

Психічний розлад, який характеризується досить повільним перебігом. Ознаки хвороби не посилюються, тому вони не завжди помітні для оточуючих і навіть хворого. Такі люди не страждають на слухові чи зорові галюцинації.

Легка форма шизофренії

Резидуальна шизофренія, за якої у хворого галюцинації та маячне мислення активно не проявляються. Хоча негативні симптоми (відсутність емоцій, дивна мова) присутні.

Кататонічна шизофренія

У людини переважають стани ступору і збудження. Кататонічний ступор (крайня нерухомість, завмирання в різних положеннях) може раптово перейти в психомоторне збудження - хворий здійснює хаотичні рухи, а потім знову "застигає" в ступорі.

Неврозоподібна шизофренія

Псевдоневротична шизофренія проявляється такими психічними та невротичними розладами, як: тривога, істерія, іпохондрія, фобія або обсесивно-компульсивні неврози. Її часто визнають розладом особистості.

Гебефренічна шизофренія

Домінують симптоми дезорганізації в поведінці, настрої та мисленні, а також неадекватні емоційні реакції. Хворий поводиться хаотично, по-дитячому нерозумно, дивно і непередбачувано. Його мова нерозбірлива.

Виявлення шизофренії та постановка остаточного діагнозу проводиться лікарем-психіатром шляхом психіатричного обстеження, що ґрунтується на спостереженні та бесіді з хворим.

Хоча перебіг хвороби в кожного пацієнта різний, можна виокремити три стадії шизофренії, спільні для всіх хворих:

I стадія - характеризується зміною настрою та поведінки в людини. Вона перестає піклуватися про себе і власну роль у суспільстві, відкидає колишні інтереси. Це початкова фаза шизофренії, яка за правильного діагностування та лікування дасть змогу сповільнити розвиток хвороби та запобігти рецидивам.

II стадія - називається гострою або рецидивною фазою. У цей період хворий страждає маренням і галюцинаціями. Ці симптоми одразу кидаються в очі. Люди у II фазі часто потрапляють до лікарні, де проходять спеціальну терапію.

III стадія - так звана фаза стабілізації, що слідує за лікуванням. Людина починає повертатися до нормального стану, і симптоми, які раніше проявлялися, слабшають. Ця стадія може тривати багато років і супроводжуватися рецидивами.

Масштаби проблеми та її вплив

У світі з шизофренією борються понад 24 мільйони людей. За даними ВООЗ захворювання частіше трапляється в чоловіків, ніж у жінок. У чоловічої статі це починається в більш молодому віці. У жінок симптоми проявляються дещо м'якше. Ризик розвитку шизофренії протягом усього життя становить близько 1%.

Люди з шизофренією помирають передчасно і в 2-2,5 раза частіше. Це явище зазвичай спричинене соматичними захворюваннями, включно із серцево-судинною системою, порушенням обміну речовин та інфекційними захворюваннями. Шизофренія може спричинити важку інвалідність, яка негативно впливає на всі сфери життя - особисту, соціальну, сімейну, а також на трудову діяльність.

Ризик самогубства серед хворих на шизофренію становить у середньому близько 10% (більше в чоловіків і в молодих людей). Підвищується він у разі частих рецидивів хвороби та за втрати віри в результати лікування. Ризики суїциду також пов'язані з постшизофренічною депресією.

Як діагностувати дитячу шизофренію?

Розвиток шизофренії у дітей до 15 років належить до розладів, які рідко діагностуються. Шизофренічні психози можуть початися в період розвитку і проявлятися різними симптомами. Це часто сприймається батьками як результат втоми, стресу або просто дорослішання. Однак слід звернутися до фахівця, якщо в дитини помічаються:

· погіршення уваги та концентрації;

· самоізоляція;

· проблеми у стосунках із сім'єю;

· проблеми у спілкуванні з однолітками;

· агресивна поведінка;

· дратівливість;

· порушення циркадних ритмів;

· обсесивно-компульсивний розлад;

· сповільненість дій;

· зниження активності або надмірна гіперактивність.

Визначити дитячу шизофренію дуже складно - діагноз вимагає ретельної диференціації з порушеннями розвитку нервової системи, розумовою відсталістю, тривожністю, мутизмом і аутистичними розладами. Виникнення психотичних симптомів у дітей може вказувати як на шизофренію, так і на шизоафективний розлад, психотичну депресію або маніакальний стан із психотичними симптомами.

Як можна вилікувати шизофренію?

Терапія хворих на шизофренію включає лікування загострень захворювання і профілактику можливих рецидивів. Лікування є комплексним і може складатися з:

· фармакотерапії;

· психоосвіти;

· психотерапії;

· трудотерапії;

· фізичних вправ;

· релаксації;

· ароматерапії;

· рефлексотерапії;

· лікувальних масажів.

Основним методом лікування є фармакологічна терапія. Використовуються нейролептики, антидепресанти, препарати з анксіолітичним ефектом, транквілізатори (тобто седативні та снодійні засоби). Під час лікування пацієнта важлива тісна співпраця з його родиною.

Терапія зазвичай триває все життя. У разі гострих психотичних епізодів або бурхливих загострень захворювання, хворого слід госпіталізувати в психіатричний стаціонар. Значна група хворих на шизофренію лікується амбулаторно і рідко потребує госпіталізації або не потребує зовсім. Лікування також може проводитися в плановому порядку в денних стаціонарах або стаціонарних відділеннях психіатричної реабілітації.

Профілактика шизофренії

Для шизофренічного розладу основними елементами профілактики є такі "позитивні чинники": прийняття себе як особистості, управління стресом, можливість виговоритися, фізична активність, набуття нових знань і навичок, творча діяльність, міцні соціальні та дружні зв'язки, участь у житті соціального суспільства.