Поряд із захворюваннями є прикордонні стани. прикладом прикордонних станів можуть слугувати невротичні розлади, які несуть функціональні порушення психічної сфери. Якщо такі стани не лікувати, вони далі прогресують у психіатричні патології, які можуть бути різноманітними залежно від перебігу захворювання психіки та його виду. Якщо психічне захворювання не зупинити, воно може призводити до порушення соціального функціонування, фізичної декомпенсації та в принципі до інвалідизації людини.

​

Лікування психічних захворювань має бути комплексним і обов'язково містити в собі, крім фармакологічного лікування, курс психотерапії. Ці два напрямки однаково важливі для досягнення хорошого результату. Що стосується психотерапії, то проводити її повинен фахівець, який добре орієнтується в питаннях клінічної психології. Лікування психічних захворювань без ліків, у більшості випадків, неможливе, а спроби обійти цей метод лікування закінчуються невдачею, втратою часу і грошей та погіршенням стану пацієнта.

Ознаки психічного захворювання, а точніше його симптоми, можуть бути найрізноманітнішими, від підвищеної тривоги, дратівливості, зниженого тонусу настрою і безсоння до галюцинацій, марення, параної і психомоторного збудження. При цьому для точної діагностики недостатньо, скажімо, одного "тесту на психічні захворювання", тут потрібен цілий комплекс діагностичних методик, підбір яких залежить від симптомів психічного захворювання у конкретної людини.

Наша клініка лікування психічних захворювань розташована в Києві, що дуже зручно для наших клієнтів, при цьому це спокійне і затишне місце. Важливим фактором, що впливає на якість лікування, є невелика кількість стаціонарних місць (13 місць), що дає змогу приділяти всім клієнтам достатньо уваги. Все разом створює враження санаторію для лікування психічних захворювань, подібних якому немає в Україні.

 

Окремо варто сказати, що якість лікування в нашій клініці забезпечують фахівці вищої категорії, серед яких заслужені лікарі України, професори, психологи різних напрямків з досвідом роботи не менше 10 років. Завдяки такому складу клініка може допомогти людині з будь-яким захворюванням психіки і провести повний комплекс необхідних заходів з лікування.

У широкому розумінні психічний розлад - це дисфункціональний стан, викликаний неадекватною реакцією на стандартні ситуації; при цьому психічні розлади людини не обмежуються психозами. Психічні розлади особистості, емоцій, настрою та поведінки діагностують не тільки в тих, хто чує голоси й уявляється Наполеоном: за МКХ 10 психічні розлади визначають як клінічно значущі порушення мислення, поведінки та емоцій, які утруднюють соціальну адаптацію, а досягнення медичної науки дають змогу перемогти будь-який діагноз.

​

Причини психічних розладів

Центральна ланка патогенезу ментальних розладів - вроджені та набуті порушення нейрогуморальної регуляції та медіаторного обміну. Порушення нервової діяльності зумовлені поєднанням внутрішніх і зовнішніх чинників: коли біологічно вразлива людина опиняється в несприятливих умовах, вона з високою ймовірністю захворіє.

 

Із внутрішніх чинників, що провокують розлади психіки, відносять черепно-мозкові травми, пухлини мозку, нейроінфекції, порушення мозкового кровообігу, нейродегенеративні процеси та генетичні аномалії. Водночас у такого складного явища, як психічні розлади, причини не завжди пов'язані з ураженням мозку: важкі соматичні захворювання, такі як цукровий діабет, розсіяний склероз, ниркова та печінкова недостатність, також провокують порушення нервової діяльності.

 

Зовнішні стресові фактори спричиняють декомпенсацію патологічного процесу і призводять до відкритої маніфестації психічних захворювань. Психотравмувальні події - часта, але не єдина причина психічних розладів; до додаткових факторів ризику належать будь-які джерела хронічного стресу:

​

• зловживання алкоголем, наркотиками та стимуляторами;

• синдром відміни та різке припинення прийому антипсихотиків;

• фізичне і психологічне насильство;

• токсичне виховання і деструктивні установки;

• конфліктна обстановка в сім'ї та на роботі;

• важкі матеріальні умови;

• перевтома і систематичне недосипання;

• хронічна інтоксикація організму;

• приймання деяких ліків (симпатоміметики, холінолітики, глюкокортикоїди, НПЗП, ізоніазид, агоністи дофаміну).

​

Ознаки психічного розладу

Неспеціалісту складно визначити психічний розлад на око: ментальне захворювання на ранній стадії не змінює особистість, а психічне неблагополуччя не завжди очевидне. З боку зовнішні ознаки психічних розладів сприймаються як особливості характеру, невеликі дивацтва та дивацтва, до яких заведено ставитися з розумінням. Перші ознаки психічного розладу мають загальний характер і проявляються на рівні емоцій, настрою та поведінки; до типових скарг пацієнтів відносять:

​

• стійке відчуття емоційного дискомфорту;

• пригніченість і підвищена стомлюваність;

• погіршення пам'яті та концентрації уваги;

• проблеми зі сном і засинанням;

• різкі перепади настрою;

• труднощі при виконанні рутинних дій;

• невідповідна реакція на стандартні подразники;

• нав'язливі думки та емоції;

• невміння відстоювати свої кордони та інтереси;

• ексцентричність у манерах та одязі;

• недоречні емоційні та поведінкові реакції;

• втрата контролю над імпульсивними спонуканнями.

​

Небезпечні психічні розлади

Млявотекучі розлади психіки зазвичай не становлять прямої загрози життю, за винятком випадків, коли пацієнт не контролює свої дії і заподіює шкоду собі та оточуючим. Самоушкоджувальна поведінка, ризиковані вчинки та агресивність характерні для багатьох ментальних захворювань, які слід тримати на контролі та за необхідності вдаватися до госпіталізації в період загострень:

​

• розлади харчової поведінки;

• депресія та біполярний афективний розлад;

• шизофренія та шизофренеподібні стани;

• нейродегенеративні захворювання із симптомокомплексом деменції;

• хімічна залежність і синдром відміни.

​

Психічні розлади: симптоми

Прояви ментальних захворювань різноманітні й залежать від типу розладу, але водночас можна виокремити загальний комплекс симптомів, що насторожують. Звертайте увагу на стійкі дисфоричні явища і когнітивні спотворення, що порушують послідовність мислення, емоційних і поведінкових реакцій:

​

• стійкі аномалії поведінки, що вперше позначилися в дитинстві та юності;

• глибокий дистрес або негативний вплив на близьке оточення;

• суперечливі реакції на однотипні ситуації;

• різка розбіжність між вчинками й особистісною позицією;

• негнучка поведінка, нездатність адаптуватися до нових обставин;

• занепокоєння з приводу повсякденних дій;

• порушення логіки міркувань;

• нестійка або неадекватна самооцінка;

• зниження соціальної та професійної продуктивності;

• складнощі з плануванням дій, прийняттям рішень і реалізацією задуманого.

​

Затяжні неврози схильні до соматизації - невідрефлексовані переживання маскуються під фізичні симптоми і призводять до розвитку психосоматичних захворювань. Розлади психіки можуть проявлятися у вигляді аритмії, перепадів артеріального тиску, бронхіальної астми, хронічного гастриту, виразкової хвороби і т.д.

​

Що робити, якщо у родича психічний розлад?

Якщо ви підозрюєте в близької людини розлад психіки, не варто намагатися вирішити проблему самостійно - це вірний шлях до вигорання. Зваливши на себе непосильну ношу, ви нічим не допоможете хворому, даремно втратите час і запустите хворобу; найкраще, що можна зробити - переконати людину звернутися до психіатра; якщо пацієнт не хоче лікуватися, скористайтеся послугою мотиваційного інтерв'ю.

​

Як допомогти людині з психічним розладом?

Для успішної реабілітації психіатричних пацієнтів вкрай важливими є міцні соціальні зв'язки; підтримка близьких полегшує адаптацію хворого і мотивує на виконання рекомендацій лікаря. Водночас у спілкуванні з психічно неврівноваженою особистістю не можна допускати співзалежності, гіперопіки та потурання хворобливим проявам. Родичам людей з ментальними розладами рекомендується пройти спеціальний курс психотерапії, щоб зрозуміти, як допомогти людині впоратися з хворобою, не дозволяючи втягнути себе в реальність психозу.

​

Куди звертатися в разі психічного розладу?

У разі неврозів і ментальних розладів легкого ступеня для початку варто звернутися до психотерапевта; якщо стан хворого потребує медикаментозної корекції, необхідна допомога психіатра. У разі появи виражених психотичних симптомів, загрози суїциду, заподіяння шкоди собі та іншим або проблем із самообслуговуванням хворого поміщають у стаціонар.

​

Незважаючи на очевидний прогрес у галузі психіатрії, багато хто, як і раніше, не поспішає звертатися до психоневрологічного диспансеру, не бажаючи ставати на облік і піддаватися стигматизації. Приватні клініки лікування психічних розладів, які обслуговують на умовах анонімності - гідна альтернатива державним установам. Дані про пацієнтів не передаються третім особам, до того ж матеріальне забезпечення набагато краще, кваліфікація лікарів вища, а молодший персонал добре мотивований і любить свою роботу.

​

Який лікар ставить психічні розлади?

Діагностикою неврозів і психозів займаються лікарі-психіатри; за підозри на ментальний розлад психотерапевти направляють клієнтів на консультацію. Остаточний діагноз ставиться за підсумками патопсихологічного обстеження; для виключення соматичних патологій залучають профільних фахівців - неврологів, кардіологів, ендокринологів.

​

Діагностика психічних розладів

Раннє розпізнавання психічних розладів ускладнене через різноманіття проявів і наявність загальних симптомів у різних діагнозів. Для попередньої діагностики та скринінгу психічних розладів у дорослих і підлітків застосовують стандартні тести й опитувальники, під час роботи з дітьми - проективні методики.

Диференціальна діагностика психічних розладів здійснюється під час патопсихологічного обстеження: уточнюється характер, сила і частота симптомів, проводяться нейрофізіологічні тести для виявлення органічної мозкової дисфункції. Для виключення соматичної патології можуть знадобитися апаратні та лабораторні дослідження - МРТ головного мозку, ЕКГ, аналізи на основні біохімічні показники та рівень гормонів.

​

Лікування психічних розладів

Ефективне лікування психічних розладів у Києві ґрунтується на поєднанні медикаментозних, фізіотерапевтичних і психотерапевтичних методів; у разі помірних невротичних реакцій достатньо регулярних занять із психотерапевтом. Психотерапевтичні методи лікування психічних розладів спрямовані на зниження стресу і дискомфорту, згладжування акцентуацій характеру і поліпшення соціального функціонування.

Високу ефективність показує когнітивно-поведінковий метод, в основі якого лежить виявлення і подолання деструктивних установок, вирішення внутрішніх конфліктів і вироблення конструктивних стратегій поведінки. Для роботи з неусвідомленими емоціями і переживаннями застосовують техніки арт-терапії, психодрами і гештальт-терапії; при комунікативних проблемах показана групова психотерапія.

Якщо симптоми вказують на розвиток психозу, призводять до явної дезадаптації або завдають хворому сильного дискомфорту, показана медикаментозна корекція. Залежно від клінічної картини розладу і стану здоров'я пацієнта до схеми включають транквілізатори, седативні засоби, нейролептики, антидепресанти, вітаміни, ноотропи й адаптогени.

Для швидкого зняття симптомів застосовують гіпнотерапію; для усунення вогнищ патологічного збудження практикують фізіотерапію - транскраніальну магнітну стимуляцію, ЛФК, стимуляцію блукаючого нерва тощо. Позитивний терапевтичний ефект закріплюють за допомогою реабілітаційних заходів і підтримуючої психотерапії: пацієнтів навчають технік саморегуляції та управління стресом, ефективної комунікації та соціально прийнятних способів вираження емоцій.

​

Види та класифікації психічних розладів

Ментальні розлади розрізняються не тільки за частотою, силою і комбінаціями симптомів, а й за механізмом патогенезу і структурою патологічних процесів. Згідно з МКХ-10, розлади психіки підрозділяють на блоки, що об'єднують стани, подібні за природою і проявами:

​

• органічні та симптоматичні розлади (деменція, постенцефалітний і постконтузійний синдром);

• розлади, спричинені вживанням психоактивних речовин (гостра інтоксикація, синдром відміни, делірій);

• шизофренія, шизотипові та маячні стани;

• неврози, спровоковані стресом (фобії, панічні атаки, обсесивно-компульсивний розлад, неврастенія, дисоціативні та соматофорні розлади);

• розлади настрою (депресія, дистимія, циклотимія, біполярний афективний розлад, маніакальні епізоди, гіпоманія);

• поведінкові синдроми, пов'язані з фізичними і фізіологічними факторами (післяпологовий синдром, порушення сну, лібідо, харчової поведінки тощо);

• розлади особистості та поведінки зрілого віку: дисоціальний, параноїдний, шизоїдний, тривожний, залежний, демонстративний, ананкастний;

• розумова відсталість і порушення психологічного розвитку;

• емоційні та поведінкові порушення, що дебютують у дитинстві;

• неуточнені розлади психіки.

​

Тяжкість психічного розладу визначається за двома критеріями - кількісним (порушення соціального функціонування) і якісним (порушення розуміння дійсності). За тяжкістю проявів і глибиною дефекту розрізняють ментальні порушення легкого, середнього і сильного ступеня, за характером симптомів - розлади невротичного і психотичного рівня.

Тяжкість психічного розладу визначається за двома критеріями - кількісним (порушення соціального функціонування) і якісним (порушення розуміння дійсності). За тяжкістю проявів і глибиною дефекту розрізняють ментальні порушення легкого, середнього і сильного ступеня, за характером симптомів - розлади невротичного і психотичного рівня.

​

Важкі психічні розлади

Найважчі розлади психіки спостерігаються серед психозів, коли до яскраво виражених дефіцитарних станів приєднуються продуктивні симптоми, що грубо спотворюють сприйняття реальності, - галюцинації, марення, ілюзії та сенестопатії. Важкі психози спостерігаються за шизофренії, біполярного афективного розладу та гострих маревних розладів, алкогольного делірію і старечої деменції; при цьому сам хворий не розуміє тяжкості свого стану.

​

Сильний психічний розлад

Сильний психічний розлад характеризується серйозними емоційними, сенсорними і руховими порушеннями, нав'язливими станами і дефіцитом виконавчої функції. Незважаючи на виражену дезадаптацію, грубих порушень поведінки, сприйняття й осмислення дійсності не спостерігається, продуктивних симптомів немає, зберігається критичне ставлення до своїх вчинків і усвідомлення необхідності терапії.

​

Легкий психічний розлад

За легких і помірних розладів психіки дисгармонійні риси особистості згладжені, психопатологічні симптоми мають загальний характер, дезадаптивні риси проявляються переважно в стресовій обстановці. З іншого боку, схильність до уникнення стресу і дисфункціональні психологічні захисти обмежують можливості самореалізації, тому легкі поведінкові розлади також потребують психотерапевтичної корекції.

​

Хронічні психічні розлади

Багато порушень особистості та поведінки беруть початок у дитинстві та ранній юності, а після досягнення зрілості переходять у хронічну форму. Залежно від виду розладу та особистих особливостей пацієнта розлади психіки протікають по-різному; за характером перебігу розрізняють три типи ментальних розладів:

​

• нападоподібні - періоди адекватного мислення чергуються з періодами загострень;

• безперервні - постійне посилення й ускладнення симптомів;

• змішані - захворювання проявляються змішаними фазами; змішаний перебіг особливо характерний для емоційно-маревних розладів.

​

Психічні розлади в чоловіків

З ментальних порушень у чоловіків частіше трапляється шизофренія, параноя, нарцисизм і дисоціальний розлад. Оскільки представники сильної статі звикли стримувати почуття, ознаки психічного розладу в чоловіків часто проявляються не тілесному рівні, маскуючись під симптоми гіпертонії, стенокардії, ІХС, гастриту, панкреатиту, виразкової хвороби, мігрені тощо.

​

Психічні розлади у жінок

Порівняно з чоловіками жінки у 2-3 рази частіше страждають на емоційно-афективні розлади - депресію, тривожність і прикордонні розлади, натомість шизофренія і дисоціальний розлад трапляються рідко. Ширше поширення гострих психозів компенсується відносно легким перебігом і сприятливим прогнозом; більшість пацієнток успішно інтегруються в соціум.

Схильність жінок до розладів психіки частково пояснюється коливаннями гормонального фону, які іноді призводять до порушень функцій ЦНС. З цієї причини ознаки психічного розладу в жінок часто проявляються в процесі гормональної перебудови - пубертат, вагітність, післяпологовий період, менопауза; приймання ОК також може спричинити емоційно-афективні порушення.

​

Психічні розлади в підлітків

Гормональні зміни, зростаючі навчальні навантаження і соціальний тиск сприяють розвитку психічних розладів у підлітковому віці. Ексцентричність, зухвала поведінка, бурхливі емоційні реакції самі по собі можуть бути звичайними проявами вікової кризи; підозрювати психопатологію варто, якщо паралельно спостерігаються ознаки, що насторожують:

​

• різкі зміни настрою або стійка дисфорія;

• виражена апатія, порушення сну й апетиту;

• розлад сприйняття образу тіла;

• поведінкові реакції, властиві більш ранньому віку;

• самоушкодження і ризиковані вчинки.

 

Психічні розлади в дітей

Головні причини психічних розладів у дітей молодшого віку - вроджені аномалії розвитку нервової системи, пологові травми і нейроінфекції; у дітей старшого віку вирішальну роль відіграють зовнішні чинники - неправильне виховання, травматичний досвід і складні матеріальні умови. Крім раннього дебюту загальновідомих особистісних і поведінкових розладів, у МКХ-10 визначаються специфічні психічні розлади дітей:

​

• гіперкінетичні - гіперактивність і синдром дефіциту уваги;

• тривога при розлуці зі значущим дорослим;

• фобічний і соціальний тривожний розлад;

• дисоціальні розлади - опозиційно-викличний, соціалізований і несоціалізований;

• ревнощі та суперництво братів і сестер;

• негативізм і елективний мутизм;

• порушення прихильності - реактивне і розгальмоване;

• енурез і енкопрез у дітей старше 5 років.

​

Психічні розлади у літніх людей

Літній вік входить до числа факторів ризику депресії: зміна способу життя після виходу на пенсію, втрата близьких і брак спілкування створюють передумови для депресивних розладів. З іншого боку, емоційно-афективні порушення також можуть вказувати на розвиток нейродегенеративних процесів, що призводять до старечої деменції, тому до будь-яких проявів дисфорії в літньої людини варто поставитися серйозно та пройти комплексне обстеження у психіатра і невролога.

​

Профілактика та реабілітація психічних розладів

Для запобігання рецидивам психічних розладів важливо вести здоровий спосіб життя - дотримуватися впорядкованого режиму дня, уникати хвилювань, займатися фізкультурою, знаходити час для хобі та спілкування з близькими. Водночас складно радикально змінити свої звички вольовим зусиллям; потрібно працювати над собою, щоб набути навичок саморегуляції та подолати деструктивні установки, які спонукають саботувати рекомендації лікаря.

Відновлення пацієнта після перенесеного розладу психіки помітно полегшує підтримуюча психотерапія та реабілітація - заходи, спрямовані на зниження рівня стресу, відновлення соціальних зв'язків і розширення адаптивних здібностей. У клініці SION створені комфортні умови для анонімного лікування психозів і неврозів із комплексною підтримкою та реабілітацією; запишіться до нас на консультацію або телефонуйте на гарячу лінію, щоб дізнатися всі деталі та скласти індивідуальний план терапії, який поверне вам гармонію та благополуччя!

​

1. Як зрозуміти, що в мене психічне захворювання?

- Психічне захворювання завжди спричиняє психоемоційні порушення, які помітні як самій людині, так і іншим людям, і якщо або сама людина помітила порушення, або її помічають інші, варто звернутися до лікаря психіатра або медичного психолога і пройти діагностику.

​

2. Як довго потрібно пити таблетки, якщо виявили захворювання психіки?

- терміни медикаментозного лікування можуть бути різні, зазвичай це не менше місяця. При цьому схема лікування може змінюватися.

​

3. Чи обов'язково лягати в стаціонар?

- Стаціонарне лікування не завжди обов'язкове, але якщо воно рекомендоване лікарем-психіатром, то варто виконати його рекомендації, інакше результат лікування буде невдалим.

​

4. Що робити, якщо лікар спеціально згущує фарби, щоб заробити гроші?

- якщо є сумніви, потрібно дізнатися конкретний висновок щодо стану і звернутися ще до одного лікаря, якщо думки співпадуть, то виконати рекомендації щодо лікування, якщо ні - зрозуміти дійсну причину відмінності у висновку щодо лікування.

​

5. Як допомогти близькій людині з психічним захворюванням?

- найкраще пройти спеціальний психологічний курс і виконувати рекомендації фахівців, які працюють із пацієнтом.